Європейська інтеграція Вишеградських країн: досвід реформ та уроки для України

  • Дата: 11:48 01-10-2014
  • Просмотров: 14444
  • Печать

30 вересня 2014 року у Дніпропетровську відбувся круглий стіл на тему «Європейська інтеграція Вишеградських країн: досвід реформ та уроки для України».

Організатори заходу - Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у партнерстві з IVO, Інститут громадських справ (Братислава, Словаччина), EUROPEUM, Центр європейської політики (Прага, Чехія) та CASE, Центр соціальних та економічних досліджень (Варшава, Польща).

Вишеградська група (Вишеградська четвірка) — це угрупування чотирьох центральноєвропейських країн: Польщі, Чехії, Угорщини іСловаччини. Усі вони тією чи іншою мірою знайомі з проблемами неефективного управління, корупції та вагань щодо доцільності євроінтеграції.

Що, за даними міжнародного експертного опитування, становить найбільш серйозну перешкоду для євроінтеграції України на сучасному етапі? Якими були основні перешкоди на шляху Вишеградських країн до Європейського Союзу і як їх вдалося подолати? На які реформи в країнах «четвірки» євроінтеграція вплинула найбільше? Як у стислий проміжок часу провести глибокі та системні реформи та хто має виступити  рушійною силою змін?

Про досвід  країн Вишеградської групи із запровадження реформ та інтеграції з Європейським союзом та шляхи, якими йшли сусіди України, дізнавались представники громадськості Дніпропетровщини та журналісти.

Учасники обговорення:

- Марія Золкіна  – політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

- Григорій Мєсєжніков  – директор  Інституту громадських справ (Братислава, Словаччина)

- Вацлав Кріж – експерт Центру європейської політики (Прага, Чехія)

- Олексій Сидорчук – політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Результати міжнародного експертного опитування "Досвід Вишеградських країн для європейської інтеграції України":

Експертне опитування проводилося Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у партнерстві з Інститутом громадських справ, IVO (Словаччина), Центром європейської політики, EUROPEUM (Чехія) та Центром соціально-економічних досліджень, CASE(Польща). Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» розробляв анкету та  здійснював узагальнення даних, отриманих  за результатами опитування експертів в Словаччині, Чехії та Польщі. Партнерські організації проводили розсилку анкет, збір та первинну обробку результатів опитування у своїх країнах.  В рамках  опитування в Словаччині було  залучено 31 експерт, в Чехії – 12, в Польщі – 22.  Період проведення опитування – 8–24 вересня 2014 р.

Опитування здійснено за  фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду  в рамках  проекту «Європейська інтеграція та реформи Вишеградських країн: уроки для України».

  • Експерти, опитані в Польщі, Чехії та Словаччині,  вважають, що курс на євроінтеграцію мав важливе значення для  здійснення внутрішніх реформ у цих країнах. Більшість словацьких експертів переконана, що роль європейської інтеграції була вирішальною для внутрішніх трансформацій. Експерти в Польщі та Чехії розділилися на дві групи – одна вважає, що євроінтеграційний курс відіграв ключову роль для внутрішніх реформ, інша – окреслює цю роль як важливу, але не визначальну. 
  • Оцінюючи вплив євроінтеграції на успішність окремих внутрішніх реформ за 5-бальною шкалою (1 – найменший вплив, 5 – найбільший), словацькі експерти найвище оцінили значення євроінтеграції для економічних реформ і розвитку ринкової економіки в Словаччині (середній бал – 4,03). На другому  місці – реформа децентралізації та регіонального розвитку (3,59), а третє місце ділять, з одного боку, реформа правоохоронної системи, а з другого –  дерегуляція і стимулювання підприємництва (по 3,45).
  • В Чехії  євроінтеграція найбільше сприяла успішному провадженню адміністративної реформи – роль євроінтеграційного фактору експерти визначили на рівні 3,67 бала. Практично таку саму роль курс на ЄС  відіграв у реалізації реформи правоохоронної системи – експерти її оцінили  в 3,58 бала, а також  у здійсненні   реформи децентралізації та реформи регіонального розвитку (3,5 бала). 
  • В Польщі  позитивний вплив євроінтеграції найбільше проявився щодо економічних ринкових реформ (3,86), процесу дерегуляції та стимулювання підприємництва (3,65), а також реформи правоохоронної системи (3,42).
  • Серед найбільших перешкод для процесу євроінтеграції перед вступом до ЄС словацькі експерти називають високий рівень корупції в словацькому  суспільстві, непрозорість державних інституцій і неефективність  правової  і судової системи.
  • Непрозорість державних інституцій  була перешкодою і для Польщі та Чехії. З неефективністю  правової та судової систем,  так само як Словаччина, зіткнулася Польща, а от така перешкода, як низький рівень обізнаності населення щодо реальних перспектив євроінтеграції,  була серед найбільш серйозних у Чехії та Польщі значимим фактором – у Словаччині.
  • Визначаючи  головні перешкоди для  європейської інтеграції України до 2014 р., більшість словацьких експертів називає ті самі чинники, що заважали прогресу Словаччини до приєднання до ЄС – високий рівень корупції в суспільстві, відсутність прозорості в діяльності державних інституцій, а також неефективну правову і судову систему.  Крім того,  словацькі експерти вважають, що на заваді євроінтеграційному поступу  України  до 2014 р. стояла відсутність волі у правлячих еліт та відсутність консенсусу   між різними політичними силами щодо європейського  вибору України.
  • Більшість польських експертів вважає, що до 2014 р. головною перешкодою українській інтеграції до ЄС були саме конфлікти між політичними силами, відсутність консенсусу між елітами щодо  євроінтеграційного курсу. А от більшість чеських експертів вважає, що Україні дуже заважала непрозорість  державних інститутів.
  • Експерти різних країн по-різному визначили трійку сучасних перешкод європейській інтеграції України. Так,   для словацьких експертів цей список,  найбільш серйозних перепон для України,  безапеляційно очолює  фактор російської агресії та різностороннього тиску з боку РФ – його  назвали 25 із 31 опитаного експерта. Внутрішні політичні проблеми України та  регіональні відмінності суспільних настроїв  – посідають друге та третє місця, але зі значно меншою частою згадувань, аніж перешкода у вигляді   дій Росії.
  • Опитані чеські експерти вважають, що просуватись до ЄС Україні найбільше заважає нині  політична нестабільність та внутрішньополітичні проблеми, неефективна  система державного управління  і перебування у стані війни, природу якої експерти не деталізували. Російський фактор – на четвертому місці.
  • Польські експерти солідарні з більшістю словацьких колег і також вважають, що саме фактор агресії Росії та її тиск на Україну – головна проблема для євроінтеграції України. Окрім цього, польські аналітики вказують на  значимість високого рівня корупції в українському суспільстві, внутрішні економічні проблеми і  регіональні відмінності громадської думки.
  • Основним чинником, що може стимулювати зростання підтримки євроінтеграції  в українському суспільстві, словацькі експерти визначили  надання Євросоюзом чіткої підтримки Україні і відчутний політичний та економічний тиск з боку ЄС на  Росію. Більшість польських  аналітиків таким чинником вважають  нові формати фінансової та технічної допомоги Україні з боку ЄС, а більшість  чеських експертів таким фактором вважають допомогу Україні у проведенні внутрішніх реформ.
  • Найбільш корисним прикладом успішних реформ, які вже були проведені в Польщі, Чехії та Словаччині і можуть бути прикладом для України, експерти всіх трьох країн вважають  загальні економічні реформи та розвиток ринкових механізмів.  Реформа системи державного управління – на другому місці у випадку з Польщею і Словаччиною і на третьому – у випадку з Чехією. До того ж до першої трійки найбільш корисних для України реформ словацькі експерти віднесли власний досвід з податкової реформи, польські  експерти – з реформи банківського та фінансового сектору, а чеські – з реформування судової та правоохоронної систем. 
новости партнёра
Новости от RED TRAM