Який Агростраховий пул потрібен Україні – новий чи оновлений?

  • Дата: 21:01 24-11-2014
  • Просмотров: 2231
  • Печать

Який Агростраховий пул потрібен Україні – новий чи оновлений? Нині це питання чи не найбільше обговорюється у товаристві страховиків та сільгоспвиробників. І це не випадково, бо Пул від початку створювався як структура, що об’єднує їх інтереси, а також інтереси держави, сприяючи їхньому співробітництву та розвитку.

Своїми думками про майбутнє Агрострахового пулу ділиться керівник напрямку страхування сільськогосподарських ризиків страхової компанії «Провідна» Володимир ТРУБКА.

- Номінально Агростраховий пул існує, та фактично його робота паралізована. Чому так відбувається?

- Спочатку Пул створювався для цілком інших цілей. Передбачалося, що він посприяє впровадженню на ринку загальних правил поведінки. Це дуже важливо для того, щоб між страховиками та сільгоспвиробниками не виникали конфліктні ситуації.

Пул мав посприяти підвищенню якості агрострахування. І в нього така можливість була. На той час Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», з яким Агростраховий пул тісно співпрацює, запропонував страховикам цілу низку стандартних страхових продуктів, підготовлених з урахуванням світового досвіду та українських особливостей агрострахування. Вони стосуються стратегічно важливих для України зернових та технічних сільгоспкультур.

Пул мав активно сприяти впровадженню цих стандартних страхових продуктів. Також були сподівання, що він стане своєрідним посередником між страховим ринком та урядом. Зокрема, його завдання полягало у відродженні субсидованого страхування.

На жаль, всі ці плани так і не були реалізовані. Насправді Пул перетворився на регулятора фінансових потоків у сфері субсидованого агрострахування. Щойно відпала необхідність у цій функції, відпала необхідність і в самому Пулі. Тож ми й отримали ситуацію, за якої номінально Пул існує, але фактично не діє.

- Деякі експерти нинішню ситуацію пояснюють наміром представників попередньої влади встановити жорсткий контроль над усіма фінансовими потоками в аграрному бізнесі. Пул у цьому сенсі став для них потрібним інструментом. Чи це справді так?

- Мені не хочеться сьогодні аналізувати можливі задуми тих чи інших недобросовісних співробітників. Не секрет, що корупційні схеми працювали в нашій державі, та важливо й те, що нині ми хочемо зробити все, аби відійти від такої практики, щоб вона більше не повторювалася.

У цьому плані, насамперед, варто відзначити, що труднощі з Агростраховим пулом також породила і законодавча недосконалість.

Так, у нас є закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Він набув чинності 2012 року. З одного боку, цей закон ще молодий, та, з іншого, - вже застарів. Деякі його положення потребують термінової заміни, а інші – суттєвого доопрацювання.

Особливість чинного закону полягає в тому, що він не повною мірою відображає реальну дійсність у вітчизняному аграрному страхуванні. Наприклад, наразі не відрегульованим на законодавчому рівні залишається питання страхування за форвардними контрактами. Його, по суті, віддали на відкуп Аграрному фонду. Він сам визначає критерії цього страхування, обирає страхові компанії, з якими вступає у співпрацю.

- Чому на ситуацію, що склалася, страховий ринок реагує доволі пасивно?

- Справді, на ринку нині спостерігається затишшя. Всі чекають, хто прийде до нового уряду, які кроки він зробить ближчим часом. Та це не означає, що ми сидимо, склавши руки. Судячи з наявної у мене інформації, нині готуються відповідні документи, які будуть подані на розгляд Кабінету Міністрів одразу по тому, як він буде сформований.

- 16 жовтня Ліга страхових організацій спільно з деякими громадськими організаціями, що працюють в аграрному секторі, презентувала Дорожню карту реформування добровільного страхування сільськогосподарської продукції на 2014-2015 роки. Цей документ передбачає можливість реанімації нинішнього Пулу. Наскільки реально здійснити це?

- Мені видається, що страховикам та страхувальникам однаково, чи створюватиметься новий Пул чи буде реанімований нинішній. Головне, аби він працював в їх інтересах.

В принципі, можна створити новий Пул. Є люди, які затято відстоюють цю ідею. Більше того, вони досить вагомо аргументують її. Та все ж я прихильник «оживлення» Пулу. Для цього в нинішніх умовах все-таки потрібно набагато менше часу та зусиль. Головне, щоб відродження Агрострахового пулу супроводжувалося його суттєвим реформуванням. І воно не повинно бути косметичним.

- Із чого слід починати реформування Пулу?

- Для початку треба чітко визначити критерії діяльності Пулу, його взаємодії з державними органами. Це потрібно для того, щоби Пул знову не перетворився на «кишенькову» організацію, яку влада може використати для задоволення власних інтересів.

Я думаю, що головне завдання Агрострахового пулу – сприяти розвитку вітчизняної аграрної галузі, отже – забезпеченню продовольчої безпеки країни. Тому він має всі передумови та перспективи для втілення моделі партнерства між державою, сільгоспвиробниками та страховиками.

- Наразі проблемним залишається питання солідарної відповідальності страхових компаній, що працюють у Пулі. Чи вона потрібна?

- Я проти солідарної відповідальності. Ані для кого не секрет, що через неї чимало провідних у сфері агрострахування страхових компаній відмовилися вступати до Пулу. Причина банальна – вони не схотіли брати на себе відповідальність за тих своїх колег, які працюють занадто ризиковано.

Скажімо, навіщо відповідати за компанії, що винятково або переважно працюють у регіонах із підвищеними погодними ризиками? Наприклад, у Херсонській області, де літні дощі стали великою рідкістю.

Тому питання солідарної відповідальності в оновленому Агростраховому пулі необхідно вирішувати вкрай серйозно та відповідально.

- Які, на ваш погляд, чинні правила Пулу варто змінити чи відмінити для його успішного реформування?

- Я б запровадив наступну новацію. Кожна страхова компанія має своїх агрономів, експертів, які можуть здійснювати огляди посівів, брати їх на страхування. Такі спеціалісти повинні сертифікуватися Пулом і потому допускатися до самостійної роботи. Це дозволить значно прискорити роботу під час приймання посівів на страхування. Особливо, якщо йдеться про невеликі площі.

- Наскільки можуть бути об’єктивними оцінки таких сюрвейєрів?

- Абсолютно об’єктивними, я в цьому переконаний. Бо ж ніхто не захоче працювати собі у збиток. Тому й не буде приймати на страхування поля, якість посівів на яких викликає сумнів.

- Що в процесі реформування Пулу робити з тими страховими компаніями, які вже увійшли до його складу?

- Вони виконували свою функцію на ринку агрострахування. Весь цей час «пулівські» компанії займалися тим, що страхували посіви. В разі необхідності сплачували збитки, отримані сільгоспвиробниками. Тому до них претензій бути не може.

Якщо ці компанії відповідатимуть усім тим вимогам, які висуваються реформованим Пулом, вони й надалі можуть залишатися в його складі.

- Скільки страхових компаній сьогодні готові увійти до складу оновленого Пулу?

- Цього ніхто не знає. Та одне можу з упевненістю сказати – із понад 30 компаній, що вже отримали ліцензії, сьогодні в агрострахуванні реально працюють 5-7. Не більше.

- Від початку передбачалося, що Пул об’єднає провідних агростраховиків і, таким чином, перетвориться на своєрідний клуб для обраних. Як це може виглядати зараз?

- Обсяги агрострахування не повинні стати критерієм під час вступу до Пулу. Бо ми отримаємо безвихідну ситуацію. Як у тій приказці: для роботи потрібні фахівці з дворічним стажем, але ніхто не знає, де цей стаж набути.

Вимоги до всіх, хто займається сільгоспстрахуванням, мають бути однакові. Вони визначаються регулятором ринку під час видачі ліцензій агрострахування. Тому всі страхові компанії, що отримали їх, повинні входити до складу Пулу.

- Чи може зміна уряду якимось чином вплинути на реформування Пулу?

- Думаю, тут має спостерігатися взаємозв’язок: реформаторський уряд завжди сприятиме реформуванню Пулу. Ми всерйоз розраховуємо на те, що нова влада налаштована на системні зміни. Принаймні, вона їх активно декларує. Сподіваємося, що ці перетворення стосуватимуться й вітчизняного агрострахування.

Степан ГОНЧАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

новости партнёра
Новости от RED TRAM