Зміна адмінустрою України як мотив відкласти місцеві вибори

  • Дата: 19:24 27-03-2015
  • Просмотров: 1697
  • Печать

За розподілом портфелів та зміною повноважень органів центральної влади поза увагою ЗМІ лишається питання адміністративно-територіальної реформи. Між тим численні дипломатичні джерела "Європейської правди" свідчать, що з часом ця проблема може увійти до переліку ключових подразників у відносинах із Заходом.

Ні, звісно, Київ визнає потребу змін. Децентралізація є однією з умов мінських домовленостей – як тут про неї забудеш. Та чомусь мало хто згадує про вибори місцевих органів влади, заплановані на жовтень 2015 року.

Встигнути з цими перетвореннями до початку кампанії – дедалі важче. А отже, доведеться щось відкладати – чи то дату виборів, чи то проведення адмінреформи.

"Наскільки я поінформований представниками України, влада має намір встигнути зі змінами до виборів.

Теоретично є можливість того, що повноваження місцевої влади будуть змінені вже після виборів, але є дуже бажаним, щоби цей процес було завершено заздалегідь", - заявив в інтерв’ю нашому виданню генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд.

Президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо – більш категоричний. "Це імпертативно, це обов’язково, щоби зміни до Конституції набули чинності вже цього року", - наголосив він цього тижня.

"Треба встигнути до виборів. У нас немає іншого варіанта, аніж прийняти зміни до Конституції вже зараз. Голосування має бути до кінця поточної (парламентської) сесії", - підтвердив цей намір у розмові з "Європейською правдою" віце-прем’єр Геннадій Зубко.

Хотілося б вірити. Але є підстави для сумнівів.

Принципи реформи: укрупнення громад

До слова, в офіційних документах ви не зустрінете терміна "адміністративно-територіальна реформа".

Цей термін є цілком коректним, але він – табу для уряду.

В Кабміні пам’ятають провал "адмінреформи" у 2005 році, яку намагався впровадити тодішній віце-прем’єр Роман Безсмертний. Його ідеї (які, по суті, повторюють ідеї нинішнього уряду) зустріли в штики мешканці "пілотного" Макарівського району.

Люди боялися зміни меж населених пунктів. Місцева влада вміло зіграла на цих побоюваннях. А Київ чи то не зміг, чи то не вмів пояснити переваги, що очікують на людей внаслідок змін.

Тому нині уряд замість старої назви, що набула негативного забарвлення, воліє вживати нові й менш зрозумілі терміни – "муніципальна консолідація" чи "співпраця та об’єднання громад".

Хоча мета реформи та сама – укрупнення громад.

Її результатом має бути зменшення кількості чиновницького апарату і (важливий момент, до нього ми ще повернемося!) зменшення кількості обраних посадовців – мерів, голів сільрад та місцевих депутатів.

Іншого варіанта немає – на Україну і далі тиснуть європейські партнери, які вимагають змінити неефективну та негнучку модель місцевого самоуправління, успадковану ще з часів СРСР.

А Рада Європи взагалі вважає адмінреформу однією з ключових складових реформування України, про що свідчить затверджений нещодавно план дій РЄ щодо України.

"Приблизно дві третини сільських громад відчувають, що вони не мають ресурсів для забезпечення діяльності. У них немає коштів ні на що", - визнає Геннадій Зубко.

Джерела ЄвроПравди у Страсбурзі свідчать, що найчастіше в обговоренні з українським урядом звучить теза про укрупнення громад за принципом "один до шести" - після завершення об’єднання середня громада включатиме шість нинішніх.

Те, що таке укрупнення було б оптимальним, в розмові з ЄвроПравдою побічно підтвердив і віце-прем’єр Геннадій Зубко. "Шведський досвід свідчить, що 20-тисячна територіальна громада з одним центром управління є ефективною. А якщо в громаді 500 людей, тисяча чи три тисячі, то вона не матиме коштів на якісні послуги", - пояснив посадовець.

Нині середня чисельність громади в Україні – трохи більше ніж 3 тис. мешканців, отже, для досягнення чисельності в 20 тис. необхідно об’єднати в середньому шість громад.

Це не означає, що "злиття сіл та селищ" буде одномоментним. Звісно ж, ні. До прикладу, у Швеції цей процес забрав більше ніж 20 років. "Зробити це за короткий термін – дуже складно, надскладно. Але ми не маємо часу, нам потрібно проводити зміни терміново", - наголошує Зубко.

Справи виборні

Здавалося б, яка проблема – проводьте зміни, якщо вже вирішили. Коли встигнете – тоді й буде.

Але адміністративно-територіальна реформа не здійснюється в будь-який час. Той самий шведський досвід укрупнення громад, на який посилається Зубко, свідчить, що реформу доводиться проводити дискретно, раз на п'ять років, лише перед виборами.

А вибори нас очікують у  жовтні 2015 року.

Чи реально внести зміни до Конституції до цього часу? Навіть суто процедурно – ні.

Для внесення змін до Конституції потрібно мінімум два голосування на різних сесіях ВР, між ними – рішення КС. (А ще дуже бажано провести експертизу Венеціанської комісії перед першим голосуванням). Отже, навіть якби проект змін до Конституції був готовий вже сьогодні, ухвалити його в другому читанні буде можливо не раніше ніж у вересні.

Але ж у вересні вже має розпочатися кампанія до місцевих виборів!

Ми вже зазначали вище, що одним з наслідків реформування буде скорочення органів місцевого самоврядування – тобто зменшення кількості сільських голів і депутатів місцевих рад.

То який сенс проводити вибори посадовців, якщо завтра більшість із них має зникнути?

І – чи не найголовніше – який місцевий голова спокійно сприйме свою "ліквідацію" після того, як він інвестував чималі кошти у власну виборче кампанію?

Тож владу суттєво непокоїть можливість повторення в цьому випадку "макарівських протестів" зразка 2005 року в різних частинах країни.

Саме тому джерела "Європейської правди", близькі до уряду, свідчать, що нині всерйоз розглядається сценарій перенесення місцевих виборів – до завершення конституційної реформи.

"Нині є два варіанти. Або вибори  пройдуть за старими правилам і в межах старих громад, або будуть відтерміновані", - запевнив один зі співрозмовників "Європейської правди".

"Я не вірю, що ми зможемо провести об’єднання громад до виборів", - визнав у четвер у Львові на форумі, присвяченому самоврядуванню, голова комітету Верховної ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко.

Кілька слів про діалог з Радою Європи  з цього приводу.

Чітке дотримання термінів проведення виборів завжди є однією з ключових вимог РЄ. Але цього разу в Страсбурзі, схоже, будуть готові йти на поступки Україні навіть у виборному питанні.

Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, який завжди виступає проти будь-яких відтермінувань виборчої кампанії, в розмові з "Європейською правдою" не став апріорі заперечувати таку можливість. "Якщо нам направлять такий запит, ми дамо свою відповідь, та наразі у мене немає позиції", - ухилився він від коментаря.

Проміжний варіант

Є також альтернативний варіант "напівреформи", за яким до дня виборів відбудеться об’єднання лише частини громад.

А інші матимуть приклад в особі "реформованих громад". В уряді сподіваються, що ці приклади будуть позитивними і заохотять інших.

"Ми маємо по максимуму провести цей процес зараз, заохотити сільських та селищних голів до добровільного об’єднання до початку виборчої кампанії. А ті, хто об’єднається після – чекатимуть до наступних виборів. І будуть вимушені жити в межах тих бюджетів, які їм надаються нині", - пояснив "Європейській правді" Геннадій Зубко.

Закон про добровільне об’єднання вже ухвалений та підписаний президентом.

За задумом віце-прем’єра, це дозволить створити тиск на ті громади, які не поспішатимуть об’єднуватися.

"Ми передбачили чимало "морквин" для тих, хто хоче об’єднуватися. Тим громадам, які вирішили об’єднатися і захистили в облраді свій перспективний план, ми даємо в управління землю із державного земельного кадастру. Крім того, для тих, хто склав перспективні плани, ми відкриваємо можливість використання державного фонду регіонального розвитку.

Тож люди ставитимуть сільському голові запитання – чому у сусідній громаді все значно краще?" - розповів він.

Проблема в тому, що оголосити дострокові вибори нині може тільки Верховна рада. Це конституційна норма. Тож навіть у випадку якщо якісь громади вирішать об’єднатися після виборів, вони не отримають преференцій.

Хто з керівників місцевого самоврядування згодиться на "самогубство", не отримуючи нічого у відповідь? Питання риторичне.

Східний вектор

Не можемо не зазначити: про децентралізацію останнім часом згадують в контексті вирішення проблем Донбасу.

Саме ця вимога – разом із нечітко визначеним "особливим статусом окремих районів Донецької та Луганської областей – внесена до переліку мінських домовленостей.

Але – і це варто окремо зазначити – в цьому питанні позиція Києва має повну підтримку європейських структур.

У Венеціанській комісії нарешті офіційно визначили та оголосили свою позицію: децентралізація не повинна  призвести до федералізації України.

"Федералізм дійсно є устроєм, який довів свою ефективність в деяких країнах, але для України немає сенсу рухатися від високо централізованої системи до федералізму. Більше того, конституція прямо забороняє федералізацію", - заявив 25 березня у виступі в Страсбурзі президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

"Я також хочу підкреслити, що питання децентралізації постало не через конфлікт на сході України. Це те, чого потребує вся Україна!" - наголосив європейський посадовець.

Водночас Букіккіо зазначив, що Венеціанська комісія не матиме заперечень, якщо Донбас отримає статус автономії (чи інший подібний) в рамках унітарної України.

"Буде логічним надати конституційні рамки особливому статусу цих регіонів. Такі особливі конституційні рамки не є чимось унікальним. Вони є в Молдові. І вони вже є в Україні – для Криму, - заявив він. - Це не веде до сепаратизму. Радше це є альтернативою сепаратизму".

* * * * *

"Європейська правда" продовжує стежити за ходом реформи. Ближчим часом читайте матеріал про два підходи до об’єднання громад, які наразі дискутуються – добровільний та примусовий.

новости партнёра
Новости от RED TRAM