Українці з лічильниками заплатять за газ більше тих, хто лічильників не має

  • Дата: 14:54 19-05-2015
  • Просмотров: 1392
  • Печать

За радянських часів, коли влада хотіла зняти з себе відповідальність за волюнтаристське або непродумане рішення, наприклад, виявити і затаврувати "ворогів народу" або перерахувати одноденний заробіток працівників у фонд Миру, вона використовувала формулювання: "На прохання трудящих". Реформаторська влада з 6 травня "на прохання трудящих" знизила норми споживання газу - ці норми використовують у разі відсутності газових лічильників при нарахуваннях платежів за газ.

Рішенням уряду норми були скорочені вдвічі, при тому, що минулого року їх вже зменшили в півтора рази. В результаті, "в дурнях" виявилися ті, хто поставив прилади обліку газу. Вони платитимуть більше, ніж ті, у кого немає лічильників, оскільки нові норми набагато менше реального споживання газу.

Визначаємо норми експериментальним шляхом

У кількох регіонах газорозподільними компаніями спільно з місцевими органами влади вже були проведені дослідження, при яких експериментальним шляхом встановили, які фактичні витрати газу в деяких багатоквартирних будинках, житло в яких не обладнано газовими лічильниками. У таких будинках були встановлені будинкові лічильники, які враховували обсяг спожитого в будинку газу для порівняння з нарахованим об'ємом по нормам.

Наприклад, у Харкові отримали наступні дані - на одного споживача, який з газових приладів користується тільки плитою, припадає 7,5 куб. м газу на місяць; у випадках, коли окрім плити запускають також і водонагрівальну колонку, витрата газу на одного споживача зростає до 32 куб. м на місяць.

У Білій Церкві місячне споживання газу з розрахунку на одного мешканця склало при використанні тільки плити - 9 куб. м, плити та водонагрівальної колонки - 41 куб. м. У Львові: тільки плити - 13 куб. м, плити та водонагрівальної колонки - 42 куб. м.

Визначаємо норми, орієнтуючись по приладах

Звичайно, у кожного споживача стоять різні газові прилади - у одних вони збереглися ще з часів газифікації та здачі будинку в експлуатацію, інші встановили сучасні енергоефективні прилади. Але якщо говорити про газову плиту, то в технічному паспорті на неї можна знайти технічні характеристики споживання газу. Так, зазвичай в одному пальнику плити за годину горіння витрачається 0,25 куб. м газу.

Використовуючи паспортні дані газових приладів і орієнтуючись на звичайні побутові потреби сім'ї з трьох осіб, можна легко порахувати, скільки газу їм потрібно на приготування їжі протягом місяця.

Навіть якщо господиня не є ентузіастом кулінарної справи, на приготування сніданку та вечері на трьох, а також чаю-кави кожен будній день потрібно близько 0,5 куб. м газу (з розрахунку використання двох конфорок на плиті тричі на день по 20 хвилин).

У вихідні дні споживання газу збільшиться в 1,5-1,8 рази (щоб приготувати повноцінний обід з трьох страв 20 хвилин ніяк не вистачить, а якщо ви любите снідати млинцями, то й на сніданок сім'ї доведеться витратити більше часу, приплюсуйте до цього використання духової шафи, щоб побалувати експериментальну сім'ю якоюсь випічкою). В результаті виходимо на місячне споживання газу близько 18 куб. м. Це відповідає 6 куб. м газу на одну людину, що в два рази більше встановленої з 6 травня норми споживання при використанні тільки газової плити.

Ще менш реалістичними виглядають нові норми для квартир без гарячого водопостачання, в яких використовується не тільки газова плита, але і водогрійна газова колонка.

Якщо витрати газу на плиту ми вже розглядали і прийшли до висновку, що менше 6 куб. м на людину в місяць вони не можуть бути, то для водонагрівальної колонки будемо виходити з норми гарячої води в 2,6 куб. м на людину в місяць. Такий норматив витрати гарячої води з колонкою передбачений в ДБН В2.5-64: 2012 (Державні будівельні норми).

Звичайна життєва практика показує, що тільки на щоденний душ використовується близько 50 літрів гарячої води (з урахуванням її розведення до комфортної температури). Тобто на душ в місяць треба 1,5 куб. м (50 літрів на 30 днів) + 0,5 куб. м на умивання. Навіть якщо у вас є пральна і посудомийна машини, не менше 2 куб. м гарячої води потрібно одній людині на щоденну гігієну. Додайте до цього воду на інші побутові потреби і виходимо на все ті ж 2,6 куб. м гарячої води на місяць, передбачені будівельними нормами.

Для того, щоб підігріти такий обсяг води, сучасна газова колонка Bosh WR13 витрачає близько 20 куб. м газу.

Виходить, що при використанні плити і колонки щомісяця одна людина використовує 26 куб. м газу. Для порівняння - діюча норма споживання майже в 3 рази менше - вона дорівнює 9 куб. м.

Визначаємо норми за законами фізики

Зі шкільного курсу фізики відомо, що для нагріву 1 л води на 1 градус необхідно 4,19 кДж теплової енергії. Для того, щоб нагріти 2,6 куб. м води від 15 до 65 градусів, потрібно 544,7 МДж. При цьому потрібно врахувати ККД газової колонки, в якій вода підігрівається - цей коефіцієнт становить 85%. Питома теплота згоряння газу розрізняється залежно від того, з яких він родовищ, але не повинна (згідно ГОСТу 5542-87) бути нижче 31,8 МДж / куб. м.

В результаті: 544,7 МДж / 0,85 = 641 МДж. 641МДж : 31,8 МДж / куб. м = 20,1 куб. м газу. Таким чином, теорія підтверджує практику - сучасна колонка нагріла 2,6 куб. м води, витративши приблизно такий же обсяг газу.

З введенням нових норм ті, у кого в квартирах вже встановлені газові лічильники, при досить економному використанні заплатять за газ в 2-3 рази більше, ніж ті, у кого лічильників немає. Адже навіть якщо скоротити споживання газу вдвічі (наприклад, зменшивши використання гарячої води – тільки холодний душ і забути про гарячу ванну) все одно не вдасться вписатися в норматив витрат 9 куб. м на місяць.

Зате тим, у кого газових лічильників немає, зовсім ні до чого піклуватись про економію газу - в будь-якому випадку, їм доведеться платити за карликовими нормами.

Не дивно, що вже зараз в багнети зустрічають газовиків, які намагаються провести планову установку лічильників у багатоквартирних будинках. Адже є проти чого боротися - на кону як мінімум дворазова вигода.

Фактично, "за численними побажаннями та проханнями" для окремої категорії споживачів здійснено повернення в радянське минуле - коли газ можна було використовувати безоглядно.

Чиє це дітище

Формальним ініціатором введення нових норм став в. о. голови НКРЕКП Дмитро Вовк, трудовий досвід якого до нинішніх 25 років сформований в основному під час роботи менеджером кондитерської корпорації "Roshen". Свою пропозицію про зменшення норм Вовк обгрунтував в супровідному листі до уряду тим, що до нього "надходять численні звернення побутових споживачів газу з проханням перегляду і зниження норм споживання газу". Але якісь дослідження і розрахунки для справжнього обґрунтування зниження норм споживання не наводяться. Та й навряд чи сам Дмитро Вовк знає, скільки реально споживають газу господині, коли варять обід або вечерю.

Те, що нові норми викликали схвалення прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, говорить про те, що глава уряду також далекий від кухні і борщів. До того ж для нього досить складно порахувати обсяги використаного газу - адже потрібно врахувати витрати в кожному з п'яти об'єктів нерухомості, зазначених у декларації Яценюка. А це житловий будинок (298 кв. м), дачний будинок (114 кв. м) і три квартири (225 кв. м, 83 кв. м, 34 кв. м).

Також навряд чи в змозі адекватно оцінити норми витрати газу в побуті народний депутат Юлія Тимошенко, яка останнім часом не злазить з блакитних екранів, намагаючись привласнити собі лаври Яценюка в боротьбі за зниження норм споживання газу. Для неї практичної суті ці норми не мають, так як за газ, використаний в її будинку площею 588 кв. м навряд чи платить вона особисто. До того ж при такій політичній активності їй ніколи варити супи та борщі, щоб об'єктивно оцінити, скільки часу і газу потрібно при цьому витратити.

Автор: Андрій Заїка, редактор порталу 104.ua

новости партнёра
Новости от RED TRAM