Набирають оберти схеми, за якими "добрі благодійники" зголошуються утримувати людей похилого віку до смерті в обмін на їхню нерухомість

  • Дата: 22:32 04-01-2021
  • Просмотров: 4775
  • Печать

В Україні набирають оберти схеми, за якими “добрі благодійники” зголошуються утримувати людей похилого віку до смерті в обмін на їхню нерухомість. Врешті, одинокі бабусі та дідусі страждають від неуважного догляду та недостатнього утримання, але не можуть вийти із залежних відносин – адже вже підписали договір. Деякі недобросовісні опікуни умисно сприяють погіршенню стану здоров’я, а подекуди й смерті підопічних.

Літні люди мають право доживати свою старість в комфортних умовах, а щоб їхньою неспроможністю піклуватися про себе не скористалися аферисти,  поруч повинні бути рідні чи близькі люди. Саме вони мають піклуватися про своїх родичів, а не фіктивний соціальний працівник чи шахрай, що прагнуть привласнити житло стареньких. Та ситуації в житті бувають різні, тому необхідно розуміти, що таке договір довічного утримання та спадковий договір, щоб убезпечити себе і своїх рідних від аферистів.

Згідно статті 744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно договору довічного утримання право власності на нерухоме майно переходить у власність опікуна одразу, натомість набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

Відповідно до, статті 1302 Цивільного кодексу України визначено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Слід зазначити, що до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права. Згідно з Цивільним кодексом України сутність спадкового договору полягає в тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача.

Істотною умовою спадкового договору є його предмет, яким виступає майно відчужувача.

Основна відмінність між цими договорами така, що згідно договору довічного утримання право власності на нерухоме майно переходить у власність опікуна одразу, а спадкового договору – вже після смерті особи, котру він доглядає. Разом з тим, за договором довічного утримання та спадковим договором, опікун зобов’язаний утримувати відчужувача до смерті.

В кожному конкретному договорі має бути чітко прописане утримання, яке повинен надавати опікун літній людині взамін на її житло.

Проблема в тому, що ми часто стикаємося із шахрайськими схемами, коли літня людина не отримує належного догляду або її поселяють у так звані “будинки для літніх людей”, де вона також не отримує належної уваги, де не створені умови для утримання та не дотримуються договірні зобов’язання. Такі заклади з дуже умовними послугами – це ціла схема, що вже працює як конвеєр.

Якщо утримання здійснюється опікуном не належним чином, договір розірвати можна, але це доволі проблематично. Розірвати договір та повернути майно можна лише в судовому порядку, для цього літній людині необхідно знайти адвокати, скласти позов, довести невиконання обов’язків опікуном та як наслідок домогтись задоволення судом позову і розірвання  договору.

Після смерті літньої людини, котра підписала договір довічного утримання, родичам довести його не виконання доволі складно. Траплялись випадки, коли бабуся чи дідусь, не отримавши нележаного утримання та вчасно медичну допомогу, помирали. Довести, що старенькі опинились у небезпеці, мають правоохоронні органи, але, як показує практика, вони не надто зацікавлені ефективно розслідувати такі справи. До правоохоронців потрібно звертатися одразу, коли ви виявили шахрайську схему.

Якщо опікун своїми діями чи бездіяльністю сприяв смерті власника нерухомості, він повинен притягатися до кримінальної відповідальності.  В рамках кримінальної справи має бути встановлено, що призвело до смерті літньої людини. Це може бути і халатність, і невчасне звернення до медичного закладу, і невиконання умов договору. Іншими словами, потрібно довести, що людину залишили свідомо у небезпеці, що призвело до трагічних наслідків. В такому випадку людина має понести відповідальність згідно чинного законодавства за скоєний кримінальний злочин, а паралельно розірвати раніше укладений договір у зв’язку із грубим його порушенням саме на цій підставі.

Згідно статті 135 Кримінального кодексу України, завідоме залишення без допомоги  особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан – карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк.

Знання – це сила, що допоможе захистити свої права. Бережіть себе і своїх рідних, аби не доводилося зіштовхнутися з аферистами і хитрими шахрайськими пастками.

Роман Титикало, адвокат, правозахисник, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, керуючий Адвокатського бюро “Титикало та партнери”.

новости партнёра
Новости от RED TRAM